Сучасне мистецтво України

1 ЛЕКЦІЯ. Сучасне мистецтво України. Оглядова лекція. Лекція познайомить вас з періодизацією сучасного українського мистецтва та поставить питання про те, чи можемо ми задати єдину точку відліку щодо формування сучасних художніх процесів. Під час лекції торкнемось мистецьких процесів, що відбувались у різних містах України наприкінці 1960-х—кінця 1980-х років, які і становлять предтечу до формування явищ сучасного мистецтва. А також художніх практик та діяльності таких митців, як Леонід Войцехов, Маргарита Жаркова, Тіберій Сільваші, Юрій Соколов та інших. 2 ЛЕКЦІЯ. Національна (диз)ідентичність. Питання самоідентифікації — одне із ключових для сучасного мистецтва в Україні — країні, яка часто балансує між політичною ейфорією та фрустрацією. У цій лекції – роботи Олега Тістола та групи «Нацпром» (Олег Тістол та Микола Маценко), в яких художники іронічно інтерпретують питання національної ідентичності та культурних стереотипів. Більше того – складні та провокативні акції «Групи швидкого реагування», Фонду Мазоха, а також роботи Євгенії Бєлорусець, Нікіти Кадана, Юрія Лейдермана та інших митців. 3 ЛЕКЦІЯ. Політична провокація — 1990-ті та сьогодні. Оголене тіло та критика праворадикальних рухів, зазіхання на «сакральне» та підважування національного — що було і є провокацією, що сприйматиметься провокативним завтра? На прикладах робіт Сергія Браткова та Бориса Михайлова, Іллі Чичкана та Миколи Троха, Миколи Рідного та Євгенії Бєлорусець та багатьох інших художників поговоримо про провокацію як один із найцікавіших інструментів у сучасному мистецтві. 4 ЛЕКЦІЯ. Особисті міфології. Особиста міфологія — це те, що формує кожен митець. Кожен художник формує міфи навколо своєї особистості та власної практики. У цій лекції ви розглянете творчість художників, у яких творче та буденне, мистецтво та життя часто переплітається та перетворюються складні мистецькі історії довжиною із життя. Ми торкнемося творчості Павла Макова, Андрія Сагайдаковського, Андрія Боярова, Мирослава Ягоди, Влади Ралко. 5 ЛЕКЦІЯ. Соціальний нерв і постправда. У лекції ми торкнемось двох важливих питань, які часто постають у мистецтві. З одного боку, це дослідження соціуму та створення певного соціального портрета суспільства. З іншого боку, це усвідомлення неможливості єдиної істини чи єдино об’єктивної рефлексії, що веде до розуміння того, що реальне не існує, що воно існує у цілій низці наших уявностей. Подивимося та обговоримо роботи Бориса Михайлова з його хрестоматійними серіями «Біля землі», «Сутінки», «Історія хвороби» та Василя Цаголова, зокрема, його цикл робіт під загальною назвою «Тверде телебачення». Ви простежите, яким чином ці теми знаходять відображення у творчості сьогоднішніх молодих художників. 6 ЛЕКЦІЯ. Жіноче питання. Один із сучасних українських художників якось зазначив, що 90-ті представляли собою «чоловічу баню», у якій жінці не було місця. Тема цієї лекції - місце жінки на художній сцені 1990-х та сьогодні. Обговоримо, яким чином змінилась парадигма так званого «жіночого питання» у мистецтві, появу свідомих феміністичних практик. Розглянемо роботи Оксани Чепелик, Влади Ралко, Марини Скугарєвої, Валерії Трубіної, Алевтини Кахідзе, Анни Звягінцевої, Анни Щербини та багатьох інших художниць. 7 ЛЕКЦІЯ. Мистецтво і вулиця. Художник і глядач. У цій лекції йтиметься про акціоністські практики, зокрема, про групу «Р.Е.П.», яка своєю діяльністю позначила новий етап в історії сучасного мистецтва України, та вихід художників за межі інституційних просторів (Вова Воротньов, Саша Курмаз, Анатолій Бєлов та ін). Крім того, ми поговоримо про практики художників, для яких залучення глядача є невід’ємною складовою для справдження твору мистецтва (Юрій Кручак та Юлія Костерєва, Відкрита група та ін.). 8 ЛЕКЦІЯ. Пошуки нової візуальності. Ця лекція про важливі питання, котрі ставить перед собою (чи має ставити) будь-який художник, що замислюється над створенням нової візуальної мови, релевантної до часу чи такої, що випереджає час, в якому ми живемо. Мова піде саме про пошуки нової візуальності на тлі пертурбацій, що відбуваються у зламну епоху напередодні 20-х 21-го століття.